Сценарій свята "Моя Батьківщина - Україна"

Пісня «Розкажу про Україну» ( сл.О. Вратарьова, муз. О.Злотника)

Ми живемо під небом ясним,
А навкруги шляхи, поля.
І села і міста прекрасні -
Це рідний край, моя земля.

Високі крила журавлині,
Співучі вірші Кобзаря.
Ми живемо на Україні -
Це рідний край, моя земля.

Приспів

Розкажи про Україну,
Де Дніпро у хвилях синіх,
Лаври куполи.
Де Хрещатик і Софія,
Де чудове місто Київ
Краще на землі.
Розкажи про Україну,
Де калина, горобина
Квітне на гілках .                                                                                                           

 Запрошу на Україну -
Тільки тут моя єдина,
Тільки тут моя єдина
Рідна сторона.

У небі райдуга барвиста,
Краплини сонця золоті.
А діти все маленькі іскри
В долонях рідної землі.
Ми щирих друзів у гостину
Завжди чекаєм в добрий час,
Нові часи на Україні,
На Україні все гаразд.

Приспів

Сл. вчителя

Вишита колоссям і калиною,

Вигойдана співом солов´я,

Зветься величаво – Україною.

Земля зачарована моя.

Ведуча

На землі великій є одна країна.

Гарна, неповторна, красна, як калина.

І живуть тут люди добрі, працьовиті

І скажу, до речі, ще й талановиті.

Ведуча 

Землю засівають і пісні співають,

На бандурі грають і вірші складають.

Про ліси і гори, і про синє море,

Про людей і квіти. То скажіть, же, друзі,

Що це за країна? – Наша славна Україна (всі)

Читці

1.Зацвітає калина.

Зеленіє ліщина.

Степом котиться диво –луна.

Це моя Україна,

Це моя Батьківщина,

Що, як тато і мама , одна.

2.Різні в світі є країни,

Різні люди є на світі.

Різні гори,полонини,

Різні трави,різні квіти.

Є в усіх одна країна ,

Найрідніша нам усім.

То - прекрасна Україна,

Нашого народу дім.

3.У маленькі свої долоньки

Я промінчики сонця ловлю.

Україну мою,рідну неньку,

Я усім своїм серцем люблю.

Відеоролик «Моя країна –Україна»

Ведуча

Ти- моя Україна.

Я для тебе – дитина.

Ведуча

Я - частинка твоя  , Україно!

(інсценізація поезії Юрія Шкрумеляка «Українські діти»)

Хто ти, хлопчику маленький?

Син я України-Неньки!
Українцем я зовуся
Й тою назвою горджуся!

А по чім тебе пізнаю?

По вкраїнському звичаю,
В мене вдача щира й сміла,
І відвага духа й тіла,
І душа моя здорова,
Українська в мене мова.

А скажи, де край твій рідний?

Там, де неба круг погідний,
Там, де сонце сяє ясне
Де лани, степи безкраї,
Де орел буйний літає,
Де Карпат вершки високі,
Де потоків дна глибокі;
Де Дністер і хвилі Прута,
Де Дніпро, старий Славута;
Де високії могили,
Що в них голови зложили
Мої предки в лютім бою
За Вкраїну любу свою.

Ведуча

Ми дуже любим весь наш край,

І любим нашу Україну.

Її лани, зелений гай.

В саду рясну калину.

Ведуча

Там соловейко навесні співає між гілками.

Та й ми співаємо пісні.

Змагається він з нами.

Пісня «Облітав журавель» (сл.. П. Воронька, муз. А. Мігай)

Ведуча

І площа велика у нашій державі

У центрі Європи прослалась вона.

А Київ – столиця у храмах і славі.

І ріки: Дніпро, Дністер, Буг і Десна.

Ведуча

 Батьківщина – наша рідна Сквира.

(Теплі та щирі слова любові рідному місту дарують учні 1 класу)

1.     Багато – багато на світі ,

Казкових країв , наче рай,

Але наймилішая  - Сквира ,

Бо Сквира – це рідний наш край.

    2.Шумлять тут поля колосисті,

А ріки біжать  в небокрай.

І птахи у най голосисті,

Бо Сквира – це рідний наш край.

3.І люди у нас працьовиті,

Веселі, щасливі – ти знай.

Ми хочемо завжди тут жити.

Бо Сквира – це рідний наш край!(разом)

Ведучі

 Щоб красою  країна здіймалась - треба.,щоб кожна дитина до матері слів прислухалась.

(інсценівка «Як би тобі, доню, в світі не було…)

Якби тобі,доню, в світі не було

Не скупись ніколи людям на добро,

Бо і так доволі хтось насіяв зла,

І холонуть душі наші без тепла.

Стогне від розпуки зранена земля,

Я сивіти стала,донечко, моя.

Доню моя, доню, синьоока зірко,

У житті буває солодко і гірко.

Якби твої очі не манили зваби,

Не чини ніколи Батьківщині зради.

Пісня «Наш край»(сл.. А.Пришельця,Д.Кабалевського,перекл.. М.Познанської)

Читець

Нехай ніхто не половинить

Твоїх земель, не розпина.

Бо ти – єдина Україна

На всіх у нас одна.

Ведуча

Україна – край, який Бог наділив родючою землею, чарівною природою і гарними, талановитими людьми.

Ведуча

Українці мають славну історію і традиції... Мають вони і свої державні національні символи, які люди знають і бережуть.

Ведуча

Національний прапор України синьо – жовтого кольору.. Жовтий колір – колір сонця, синій колір – колір ясного, чистого, мирного неба.

Читці

1.                Прапор нашої Вкраїни

Має колір жовто-синій.

І повинен кожен знати,

Як два кольори єднати:

Синє небо – верхня смуга,

Жовте поле – нижня смуга.

Я підношу із любов ю

Прапор ніжно – кольоровий.

Прапор – це державний символ,

Він є в кожної держави;

Це для всіх – ознака сили,

Це для всіх – ознака слави.

2.                Синьо – жовтий прапор маєм:

Синє небо, жовте жито;

Прапор свій оберігаєм,

Він – святиня, знають діти.

3.                Прапор свій здіймаєм гордо,

Ми з ним дужі і єдині,

Ми навік вже є народом,

Українським в Україні.

 Ведуча

Герб – це офіційна емблема держави. Золотий тризуб на блакитному тлі – дуже давній знак. Він використовувався ще за часів Київської Русі. Отже, нашому гербу – більше тисячі літ.

          Наш герб – тризуб,

Це воля, слава й сила;

Наш герб – тризуб.

Недоля нас косила,

Та ми зросли, ми є,

Ми завжди будем,

Добро і пісню

Несемо ми людям.

Ведуча

Гімн – урочиста пісня нашої держави.

          Читці

Слова палкі,

Мелодія врочиста –

Державний Гімн

Ми знаємо усі.

Для кожного села,

Містечка, міста –

Це клич один

З мільйонів голосів.

           Це наша клятва,

Заповідь священна,

Хай чують друзі й вороги,

Що Україна вічна,

Незнищенна,

Від неї лине світло навкруги.

(виконується гімн України)

Ведуча.

Ми - українці. Ми любимо свою українську мову і називаємо її калиновою, солов'їною, барвінковою. Вона є державною мовою України.

Читці

1.Мова- державна перлина.

Нею завжди дорожіть.

Без мови немає країни,

Мову, як матір любіть!

2.     Мова, мати,Батьківщина –

 От і вся моя родина.

      Батьківщина, мова, мати-

Нас повік не роз´єднати.

Учениця

          Я народилась в Україні

І почала життя своє.

Тут небеса високі й сині,

На що не глянеш – все моє.

Трава для мене зеленіє.

Для мене світлі дні ясні.

І сонце пестить та леліє,

Летять до серденька пісні.

Тут кожна квіточка співає.

Струмочок ніжно жебонить.

І краю кращого немає, де б я могла так вільно жить. 

 (танець  «Віночок»;за піснею «Віночок» сл.О.Забарного ,

муз.С. Білобловського)

Ведуча

А ще народ України має свої споконвічні народні символи. Улюблені рослини-символи – це тополя, барвінок, вишня, верба,калина. Про ці рослини складено пісні, прислів'я, легенди. У народі кажуть: «Без верби й калини – нема України». Калину садили у кожному подвір'ї. Вважали її оберегом від усього злого.

         Читці

  Ось калина над рікою,

Віти стелить по воді.

Хто це щедрою рукою,

Їй намистечко надів.

Червонясте, променисте,

Розквітає, як вогні,                                                                                              

Дай хоч трішечки намиста,

Калинонько, і мені...                                                 

  Ведуча

Вербу вважали святим деревом. На Вербному тижні, у неділю, святили вербу. Освячені її гілочки служили оберегами.

ВедучаСимволом українського народу є вишиті рушники. Дім без рушників, - говорилось у народі, як родина без дітей. З рушником вшановували  появу на світ немовляти, зустрічали дорогих гостей    хлібом –сіллю на вишитому рушнику. З рушником проводжали в далеку дорогу, молоді ставали на рушник під час шлюбного обряду. З рушником проводжали і в останню путь.

Вишивали рушники різними способами і кольорами. Майже на всіх рушниках можна помітити два однакові кольори – червоний і чорний. Червоний – колір калини,щастя, ясного сонечка. Чорний – колір землі нашої родючої, а інколи і смутку.

Читець (з рушником у руках)

Дивлюся мовчки на рушник,

Що мама вишивала,

І чую: гуси зняли крик,

Зозуля закувала.

І біль із серця раптом зник.

Так тепло, тепло стало.

Цілую мовчки той рушник, що мама вишивала.

Читець

 Обереги мої українські.

Ви прийшли

З давнини  в майбуття.

Рушники й сорочки материнські

Поруч з нами ідуть у життя.

Нам любов´ю серця зігрівають –

Доброта  і тепло в них завжди.

Вони святість і  відданість мають

Захищають від лиха й біди.

Й образи, що на стінах у хаті.

Наставляють на істинну путь.

Українці, душею багаті

Крізь віки у майбутнє  ідуть.

 Ведуча

У великій пошані на Україні народна пісня. Пісня- це голос душі народу. Це маленька криничка живої води. А хто не був зачарований українською народною жартівливою піснею?

( інсценізація  народної пісні  «Куди їдеш, Явтуше?»)

Дівчина: Да куди їдеш, Явтуше,
Да куди їдеш, мій друже?
Явтух: Не скажу!
Дівчина: Да коли ж твоя та добрая ласка, то й скажеш.
Явтух: На базар.
Дівчина: Підвези ж мене, Явтуше,
Підвези ж мене, мій друже.
Явтух: Не хочу!
Дівчина: Да коли ж твоя та добрая ласка, то й схочеш.
Явтух: Сідай, та скраєчку.
Дівчина: Ой що везеш, Явтуше,
Ой що везеш, мій друже?
Явтух: Не скажу!
Дівчина: Да коли ж твоя та добрая ласка, то й скажеш.
Явтух: Груші.
Дівчина: Ой дай мені, Явтуше,
Ой дай мені, мій друже!
Явтух: Не дам!
Дівчина: Да коли ж твоя та добрая ласка, то й даси.
Явтух: Візьми, та гниленьку.

Ведуча

Має Україна давню історію і козацьку славу. Має нинішніх славних героїв. Серед них і наші земляки, і батьки наших учнів.

Учень (Стадніченко О.)

В зоні АТО тато мій був.

Дружбу і славу там він здобув.

Любити Україну нас закликає.

Каже, що кращої за неї  - немає.

Слава Україні! Героям слава!

Учень

1Під рідним небом жайворон співа,

Я радий знати тих пісень слова.

Я слухав, чув,співала та пташина

Одне святеє слово- Україна.

2.На ріднім полі шепчуть колоски.

       Я радий знати тихі їх думки.

       Я слухав. Чув. Як кожна колосина

   Шептала тихо слово «Україна».

3.У ріднім краю зелен -гай шумить

Я знати радий, про що він мріє- снить.

Я слухав. Чув,як кожна деревина

     Шуміла ніжно слово «Україна»

Вчитель

О Боже, дай повік любити край,

Де квітка, пташка і зелений гай.

Де кожна вірна тій землі дитина

Живе єдиним словом –«Україна»

Читці

1.Моя Батьківщина – це вишеньки цвіт,

2.І верби над ставом  й калина.

3.Моя Батьківщина – це мрії політ.

         4.Це рідна моя Україна!

5.Моя Батьківщина – це наша сім´я,

6.Затишний куточок і хата.

7.Це мама, татусь, бабця, дід. і я,

          8.Всі рідні і друзів багато.

9.Моя Батьківщина – це злагода й мир,

10.Та небо бездонне й чудове.

11.Це пісня чарівна, що лине до зір,

12.Й дитинство моє світанкове.

13.Моя Батьківщина – ліси і поля.

Від них в нас і радість , і сила.

14.Це та найсвятіша і рідна земля,

 Що кожного з нас народила.

Всі: Моя Батьківщина -  Україна!

 (кольоровий напис підіймають)